Наближалося свято Різдва Христового. В недільній школі старанно готувалися, щоб достойно прославити Ісуса Христа. Сестри вперше мали виконати псалом в супроводі чотирьох гітар та дудочки. Коли керівник ансамблю запитав, хто хоче грати на дудочці, першою відгукнулася Христинка. Вона зі старшим братом Данилом багато років ходила в недільну школу. Обоє вчилися грати на фортепіано. Пізніше, коли організувався гітарний ансамбль, Данило став грати на гітарі, а Христинка з іншими дівчатками співала. Вона була найменшою в групі.
На останній репетиції брат Денис, який відповідав за програму, похвалив Христинку. Дівчинка дуже старалася, багато працювала, і мелодія просто лилася від серця. Данило був здібним хлопцем, понадіявся на себе, дома мало брав гітару до рук – помилявся. Його інструмент часто створював незрозумілі звуки. Це було відчутно всім. Денис пожурив його і попросив допрацювати.
Вдома Христинка розповіла мамі про все, що сталося. Данило розлютився, схопив дудочку, кинув на підлогу, з усієї сили гримнув грубим черевиком. Дудочка хруснула. Ремонту вже не підлягала. Всі знали історію цієї дудочки. Денис був лауреатом конкурсу і цей інструмент йому подарували за зайняте перше місце.
Христинка розплакалася.
- Що я скажу у Церкві? Як подивлюся в очі Денису?
Данило добре вхопив від тата і ще більше розізлився на всіх. Закінчилося тим, що ні сестричка, ні брат не прийшли на свято.
Пройшли роки. Данило одружився і вже має сина. А історія з дудочкою до цього часу озивається болем у його душі. О, якби можна було повернути минуле! Якби можна було стерти з пам’яті цей прикрий поступок!
Слава Богу – вихід є! Єдинородний Божий Син зійшов на багатостраждальну, поневолену дияволом, землю. Родився в бідних яслах, жив серед простих людей і служив їм. Ісус Христос взяв на Себе усі наші гріхи та провини, витерпів покарання за них – помер, тяжко страждаючи замість нас на хресті і в третій день воскрес. Сьогодні Христос праворуч Отця молиться за тих, хто сповідує Його Своїм Спасителем.
Коли ми приходимо до Ісуса Христа з покаянням, то Він прощає і ніколи не згадує. Кров Ісуса Христа очищає кожного віруючого від усякого гріха. А нам потрібно навчитися прощати не тільки інших, але й самих себе.
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 957 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Стихи-молитвы: Страшно бушует житейское море (Мамочкам о детях) - Лариса Попова Драгоценные Мамочки! СЕГОДНЯ нам всем говорит Господь: БОДРСТВУЙТЕ В МОЛИТВАХ О ДЕТЯХ ВАШИХ!
О ещё не зачатых и носимых во чреве, о маленьких и седых, имеющих уже своих детей и внуков, ВОПИЯЙТЕ к Богу о детях Украины и других стран!
Написано: Будущее сыновей (детей) в устах матери.
У детей ДУХОВНАЯ ЖИЗНЬ начинается не когда-то потом; ПОСВЯЩАЙТЕ своих детей Богу, читайте им Библию - Слово Божие ещё когда они во чреве; душа полноты Слова Божия вместить не сможет никогда, а ДУХ УЗНАЕТ, РАДУЕТСЯ, КРЕПНЕТ И ЛИКУЕТ. Дух человеческий зреет и растет хлебом и водою Слова Божия. Дорогие и заботливые Мамочки! как вы кормите тела, так ОТВЕТСТВЕННЫ кормить и дух детей ваших!
Это один из ДУХОВНЫХ стихов моего сына, когда ему было 11 лет. По поэтической форме – это, так называемый, белый стих; в нём нет рифмы, но есть духовная сила и ритм. ДУШЕВНЫЕ стихи у него тоже есть: радостные стихи ребёнка; но ДУХОВНЫЕ стихи, совсем другие, зрелые не детской зрелостью. Воистину, Тот кто в нас, больше того, кто в мире.
Иисус сказал: НЕ ПРЕПЯТСТВУЙТЕ ДЕТЯМ ПРИХОДИТЬ КО Мне.
Драгоценные родители, не откладывайте на потом ДУХОВНУЮ ЖИЗНЬ СВОИХ ДЕТЕЙ!
Благословенный Отец Небесный, Господь Иисус Христос! Даруй нам быть сотрудниками и соработниками Тебе, Твоим Ангелам наставникам и Ангелам защитникам в воспитании наших детей во славу Твою, Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.